Рубрики

Мікродобрива Реаком

Чому в США ґрунт покритий що попадя цілий рік — овочами, травами, квітами і покривними культурами, що змінюють одна одну і розумно розподіляють простір, світло, вологу та поживні речовини? Можна заперечити, що, мовляв, Америка нам не указ. Але ж «ніжкам Буша» дав ім’я не наш президент!

Честь залишити своє ім’я в «ніжках» нам поки не до снаги, тож хай стане бажання зрозуміти, що це — честь! Що ми з нашими кращими в світі землями і чудовими природними умовами маємо хоча би самих себе досхочу і смачно (смачніше за всіх!) годувати.

Тривалий час ми заколисували совість словесними трюками на кшталт зони ризикованого землеробства. Проте досить розпитати про землеробство людей, що побували в Ізраїлі, або уявити собі китайську «ріллю», як візьметься ніяково нам кивати — якщо не на дощ, то на посуху, а то й узагалі на дядю.

Треба переламати себе, традиції, опору на досвід наших заслужено шанованих предків, які побували в полоні забобонів та підступних миттєвих успіхів, і повернутися обличчям до ощадливого землеробства, котре дозволяє досягти кращих результатів при менших витратах».

Мікродобрива Реаком. Цікаво озирнутися назад й «оддалік» послухати те, що говорилося тоді. Неприйняття статус-кво у мене не зменшилося. Тоді мене «зворушували» польські овочеві набори на наших (українських!) прилавках, але й понині ми задовольняємося польськими (?!) яблуками та часником. «Садок вишневий коло хати» — поетична візитівка України, і раптом — міграція на еталонні українські чорноземи дарів природи з польських мізерних підзолистих земель. Знаю про скудність польського ґрунту не з чуток — під час стажування у Польщі мав можливість відчути аромат тамтешньої землі й розім’яти її в жмені.

Так само боляче бачити мені восени (і не тільки восени) тужливу голу землю на наших городах. До того ж з’явилася вагома додача — занедбані поля й городи. Їм вторить зневага до національної кухні. Вона досягла апогею: наші міста (і навіть села) як мухами заси­джені забігайлівками «Макдональдс» та іншими закладами з фастфудами. Мікродобрива Реаком. А у «вишуканому» ресторані Івано-Франківська в шикарному меню годі шукати печені по-гуцульськи або печені по-вівчарськи. Задовольняйтеся, будь ласка, стейком таким, стейком сяким, стейком аж-аж яким. Я не ксенофоб, але «за державу обидно». «Обидно» за зневагу до української культури, значно древнішої та багатшої за американську, понадміру наділеної інвазивністю — здатністю до проникнення, поширення.


kod

Leave a Reply

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Реклама на сайте: